Груша азіатська Неші

Усі сорти азіатської груші походять від трьох диких видів далекосхідної груші: Бретшнейдера (P. bretschneideri Rend.), піщаної, або китайської (P. serotina Rehd.) та уссурійської (P. ussuriensis Maxim.).Плоди перших сортів містили багато «кам'янистих»- клітин, сік відрізнявся терпким смаком і терпким відтінком.

Плоди перших сортів містили багато «кам'янистих» клітин, сік вирізнявся терпкуватістю, а за смаком їх навряд чи можна було віднести до десертних, тож тривалий час «Наші» не становила інтересу. Але селекція, як відомо, часом творить дива і сучасні сорти стали приємним відкриттям для любителів саме соковитих плодів без маслянистої консистенції зі специфічним ароматом.

Дерево азіатської груші росте дуже інтенсивно до початку плодоношення, потім зростання сповільнюється. В саду виділяється дуже великим листям. У плодоношення вступає дуже рано на 2-3 рік після посадки і дуже швидко нарощує врожайність. На п'ятий – шостий рік урожай з дерева – в межах 65-80 кг. Середня врожайність 20-30-річних дерев 100-200 кг, висока - 300-500 кг. Зі старих великих дерев знімають до 900 кг плодів. Періодичність плодоношення при цьому не спостерігається.

Плоди азіатської груші зовні схожі на яблуко, м'якоть - як у груші, але є і грушоподібної форми. Вони бувають як середні (180 г), так і винятково великі (350 г і більше).